На ставі пишно Лебедь плив, А Гуси сірії край його поринали. “Хіба оцей біляк вас з глузду звів? — Один Гусак загомонів,- Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Ми попеласті всі, а він один між нас Своє пиндючить пір’я білеї Коли б ви тілько захотіли, Щоб разом, стало бить, вся беседа взялась, Ми б панича сього якраз перемастили”. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають, грязь і глей,зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло. Обмазали кругом — і трохи галас стих; А Лебедь плись на дно — і випурнув як сніг.