На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив. Хоч невеличкий млин, да, знаєш, чепурненький; Раз по раз, день у день крутивсь і гуркотів І хліба вистачав хазяїну чимало. Коли не забредеш к Мірошнику, бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало, Чи то в скоромний день — із маслом буханці, Книші, вареники і всякі лагоминки;. У п’ятницю — просіл, з олією блинці, Пампушки з часником, гречаники, стовпці. Обідать він, було, не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки. Мірошник паном діло жив. І треба ж, на біду, позаторішню весну Його лихий поніс чогось за Десну. Хоч не багацько проходив, Зате багато бачив світа: Побачив він, як Сейм, мов бішений, шумів І як Десна ревла несамовита, Мабуть, ворочавши не п’ятдесят млинів, Вернувсь Мірошник наш додому, До церкви прямо почухрав Да Богу молиться святому, Щоб він акафісти його не в гнів прийняв І річечку його зробив Десною. “Або хоча, як Сейм, такою — Тогді б то вже я панував!” Молебні день у день спасителеві править, У ставники свічки по десять хунтів ставить, Все молиться, ні їсть, ні п’є, ні спить… “Земляче! Бог з тобою! На тебе десь туман у Литві навели. Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великії млини? Їх німці будувать уміють, А вже не зляпає наш брат; Вони самі товчуть, і віють, І мелють борошно, і сіють, Здається, що самі й їдять. А млин хоч чепурний у тебе, Та не для бистрини”.— “Балакайте про себе!”- Мірошник заворчав і рукавом махнув. Його молитви Бог почув: По небу вітерок дмухнув — Як ворон, небо почорніло; Шварнула блискавка — грім грюкнув і загув; Із хмар, як з лотоків, водою зашуміло. Маленька річечка, що так тихенько йшла, Заклекотіла, заревла І через греблю покотила. Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. Вода напре, дивись, то вискочить гвіздок, То паля тріснула, то заставку розбило, А далі і знесло млинок. Схопивсь Мірошник, да пізненько: Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива. Велика там вода, хоч є й багато млива… Глядіть, добродію, чи ваш міцний млинок?