Кохана єдина! Ми вкупі з тобою Робили над ділом святим, Ми вдвох однією журились журбою І щастям раділи одним; Зі мною укупі ти працю ділила, І праця та (знаю це я!) Була і для тебе однаково мила, Була вона теж і твоя. Прийми ж, моя люба, кохана дружино, Ці щирі од серця пісні. Як згадку про ті дорогії хвилини, Про щастя і праці та дні. І в їх, моє серце, хай буде зарука, Зарука нехибна для нас, Що світло душі в нас не згасять ні муки, Ні темряви й горя цей час… 1885