На разбитие ген[ерал]-ад[ъютантом] Бебутовым 19 ноября 1853 г. в Азии 36-тыс[ячного] турецкого корпуса, состоявшего под начальством Абди-паши. Послание П. И. Л[онгино]вой в ответ на ее записку с первым известием об этой победе. Що там у хріна, Пані, сокочеш: Яких там віршів Від мене хочеш? [1] Співав тобі я Андронка славу, Співав козацьку Нахимка справу; Співав, як турчин З ним зчепився. Що й сам не рад був, Не одхрестився; Співав я сором Й ганьбу султанську, Стоптану силу Його поганську; Так, отже, тобі Сього ще мало! Хіба ж Меджіду Ще гірше стало? “Ой, стало гірше Від того часу, Як турчин з ляхом Удрав до лясу; [2] Як Бебут [3] дався Взнаки невірі, Взяв стан й гармат Двадцять чотири”. Оце до шмиги, Любая пані! Так се Бебут їх Вихльостав в бані? Нехай же дурні Здорові зносять Та й ще в Бебута Парку попросять! Поки ж той турчин З невдячним ляхом Чухрають лісом, Небитим шляхом,- Я із гармат їх Запалю люльку І заспіваю Таку їм думку: Як до тебе, Меджіде, Оця звісточка прийде, Що наш бравий князь Бебут Дав Абді-паші капут, То не дмись вже, мов той сич, А в сірка очей позич Та прийди і повинися, Низько в ноги поклонися, В церкві богу помолись, Та не дуже-то й скупись І на сповідь кинь гривняку, Щоб Бебут не втер ще маку; Побожись та й дай заріку, Що до смерті, що до віку Не зачепиш більш ніколи Білого царя Миколи. _______________________ [1] — До цього рядка в автографі подано примітку: “В замену радостного известия об этой блестящей победе П. И. Л[онгино]ва непременно требовала в ответ малороссийских стихов”. П. І. Лонгінова — дружина Н. М. Лонгінова, сусіда П. Гулака-Артемовського. [2] — До лясу — польська ідіома, що означає втечу. До цього рядка в автографі подано пояснення: “Известно, что в разбитом корпусе Абди-паши находилось много отчаянных польских политических коноводов”. [3] — Бебут — Бебутов В. Й. (1791–1858), російський генерал, військо якого 19 листопада 1853 р. розгромило турецький корпус під Башкадикларом (Туреччина).