Слышану сотвори мне заутра милость твою, яко на тя уповах. Ой де ж вона залетіла, Обіцяна Галка Біла? Мабуть, Харків проминула, Чи не в вирій лиш шморгнула? Писав пан: звізду дав І червону стрічку. От я й ждав… Дулю взяв. Ще й поставив свічку! Ой схоплюсь, утоплюсь, Повішусь на гілці! Або смерть, як нап’юсь, Найду я в горілці! Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину,- Присилай же гвіздки Забить домовину! І не квапсь, не рятуй,- Ні, вже не оклигну, Таки вмру,— пожалкуй, Ще й ногою дриґну! І святих не скликай: Вилають на славу! Лучче гривню виймай На дзвін Станіславу!