Ой мені тяжко Ой мені нудно,- Як без роботи жити мені трудно! Ой піду я манівцями Та нудьгу розважу, Чи не стрінусь з панночками,- Може, слово скажуть. Ох, мені важко, Ой мені нудно, Як без роботи жити мені трудно! Не зустрівсь я з панночками: Вони всі в світлиці, Шиють кохти з фальборами, Лагодять спідниці. Ох, мені тяжко, Ох, мені нудно, Як без роботи жити мені трудно! Ой піду я у садочок. Час прокоротаю. Та сяду я під кленочок, Пісню заспіваю: Ой покинув Петро хатку І жінку-небогу, Помандрував без оглядку В Полтаву, в дорогу. Ой вернись назад, Петрусю, Швиденько вернися! Не вернешся — утоплюся, Тогді не журися! Помандрував… вона ж з хати, Дітки занищали! “От тепер ви,— каже мати,- Сирітками стали”.