Печально я гляжу на наше поколенье. Лермонтов Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки!.. То, далебі, дрючок отак би і вхопив, Та й ну їх лупцьовать, замірків, на всі боки! Яка пожива з їх?.. Як з цапа молока!.. Учора — байдики, сьогодні — перелоги; Косить — живіт болить, жать — спека, бач, така, До церкви — ніс набряк, попухли литки й ноги! І кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? Сказать би, не в примір, приміром би таким, Що над горілкою — так ні! не коштували. Та й де їм, вишкваркам, горілку ту круглять, Як їх батьки колись та їх діди кругляли!.. Не вспіють квартою в ротах пополоскать,- Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! З похмілля нудяться, їдять за горобця, Об Семені дрижать, об Петрі — зранку мліють, А схопить трясця: “Гвалт!.. покличте панотця — Хай сповіда!..” Притьмом конають і дубіють! Та й без пропасниці — не скілько з їх добра, І кращих не в примір кладуть у домовині! Худобоньки — дасть біг!., ні хати, ні двора, В Великдень — без штанів, в різдво — в старій свитині! Та ще й яка на їх одежина стирчить!.. Як звізди на небі — на латці латка сяє; Сорочка — решето, очкур пірнув в живіт, Манаття з-під матні, мов злодій, виглядає. І що за пляшкою придбали їх батьки,- Вони потверезу протринькали і натще; Не з’їли, не спили, та все, небораки, На хмари дивлячись, здихають важче й важче! Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять…— пшик порох на пановці!.. Уже й злякалися! беркиць… об землю ряк! “Хто в бога вірує,— кричать,— рятуйте, хлопці!” І все обридло їм, і все їм не в користь; Тут не вередить їм, а там друге завадить; Полизкають борщу, ковтнуть галушок з шість,- Уже й кородяться, що й бабка не порадить. І марно як жили, так марно і помруть, Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано відцвіли та рано й опадуть, Ніхто по їх душі та й не лизне горілки! І років через сто на цвинтар прийде внук, Де грішні кості їх в одну копицю сперли, Поверне череп їх, та в лоб ногою стук, Та й скаже: “Як жили, так дурнями і вмерли!”