Вернулася ж Химка Допрядать починка. Ой насуче ниток, Що буде з півміток! Язик — веретено І бреше скажено! Накрутить десятки, Витче і двадцятки; Буде й полотенця, Буде і ряденця! І кождій свашці Спече по ковбасці! Кого і принадить, Кого і пригладить, Кого і почеше, Та бреше, та бреше! Хоч пряжа і рветься, Та вона сміється: Поки клоччя стане, Сукать не перестане. Язик — мотовило, Чом не крутить сміло? Поки не одубіє, Нехай меле й віє!