Здрастуй, добрий Дід Мороз! Ми сім’єю — мама, тато, доня, син і пес Барбос, чиж і сіре кошенятко — пишемо тобі листа. Отже, так. В новорічну ніч, будь ласка, подаруй синочку казку, подаруй горбоконика та ще шаблю й будьонівку, сього-того, те і се, що торбина принесе. А до того і до сього дай ще братика малого. Доні — дай летючий бант, щоб літати мав талант. Хоче дівчинка літать — отже, хай собі літає. Ну, а ще їй треба дать неба, без кінця і краю. Те і се й до того-сього — всяке інше, що даси. Та ще братика малого чи сестричку принеси. А дорослим — що їм треба? Мамі — тільки зірку з неба, того-сього, се і те, щастя-долі для дітей. Та іще одного сина, та ще донечку красиву, та ще сукню синю-синю. Хай волошкою цвіте! Тато дуже мало просить. Подаруй йому, Морозе, бутси і футбольний м’яч, галстук і квиток на матч, трьох синів, на нього схожих, трьох дочок, ясних і гожих, і цитриновий бісквіт, та ще цілий білий світ. Ну, а нашому Барбосу подаруй мішок ковбас і попонку, щоб в морози він не мерз ніколи в нас. Подаруй чижу — терпіння. Хай весни терпляче жде. Ми пташину неодмінно випустимо в небо синє у ясний квітневий день. Розфарбуй чижу крилята і насип йому багато сього-того, того-сього, щоб утішити малого. Хай по жердочці стрибає і подзьобує крупу. Хай нам весело співає: “Чижик-пижик, де ти був?” Ну, а нашій киці сірій треба чапики тепленькі, і щоб їх було чотири, і щоб чапали тихенько. Та ще голос тихий, ніжний кошеня щоб мало. Щоб під нього так утішно й солодко дрімалось. Всім нам — іграшки, гостинці — дай усього, не жалій. Щоб було і на ялинці, щоб було і на столі. Не лише для нас — для всіх принеси хороший сніг, урожай, бадьорий настрій, мир, і злагоду, і щастя.