Бабусин нічник, Мармурова Сова, шепнула фаянсовій скриньці: Пу-гу! Капітан — неможливий дивак! Ви згодні зі мною, сестрице? — А скринька закрилась. Крутнула ключем. Змовчала не досить привітно. Коли в тобі стільки коштовних речей — яке тобі діло до світу?! В Сови ж розболілась з тривог голова. Сова була щедра й недремна. І світла в собі не ховала Сова — світила усім, кому темно. Пу-гу! Може бути трагічним фінал. Тут стільки мілин, що, їй-право, не слід би йому запливать у канал між лівим сандалем і правим. Тривожно очима світила Сова, вслухалась і мимрила тихо: Пу-гу! Капітан — неможливий дивак! Хоч би з ним не скоїлось лиха!