Хлопчик склеїв крихітний кораблик. Вирізав з паперу Капітана. Прошептав тихенько: — Крібле-крабле.. Ну, а потім — зразу ніч настала. І заснули всі на світі діти, і дерева, й голубі поля. Вітром казки, срібним, аж блакитним, сповнилось вітрильце корабля. Хто не вірить — хай кота спитає, розповів мені він вчора сам про чудесні мандри Капітана і про інші добрі чудеса.