Це був час, коли сніг колискову співав ліхтарям. Це був час привітань, подарунків і телеграм. Це був час, коли спали ведмеді у сніжних заметах і казки бубоніли опівночі гноми в буфетах. Це був час, коли сніг голубів, рум’янів і дзвенів, продавались ялинки, і свічі, і м’ятні гостинці. Це був час, коли десь, за снігами, світилось мені негасиме вікно золотого мойого дитинства. І трояндами пахли сніги. І рожеві були. І фіалками пахли сніги. І блакитні були. І рум’яні, веселі, такі дорогі-дорогі, у ласкавих постельках синочки і доні росли. А над ними — смички голубі цвіркунів-музикантів, а ще вище — схвильований бій новорічних курантів. І усе тут — для них, для малих — від землі до небес: мир, дарунки, і сніг, і торбина веселих чудес.