На гілці білка сердиться і другу проганя: — Не смій до мене дертися, бо ця сосна моя! Я тут з початку осені збираю урожай. Тікай з моєї сосонки, мені не заважай! Ой, білко, як не соромно! Сваритися облиш! Стрибати вниз і вгору вам удвох ще веселіш. А потім ви поскачете до другої сосни. І шишок, ось побачите, вам стане й до весни!