Ми з дідом коло яблуньок Ходили день при дні. І вже поспіли яблучка Солодкі, запашні. От якось десять малюків Повз нас до лісу йшли І в ручках десять козубків Усі вони несли. Сказав дідусь:— Онучку мій, Поклич-но їх сюди, Візьми ці десять яблучок Та всім і поклади! Ну, я й поклав, як дід сказав, Зосталось в мене три… — Що ж ти зробив? Не наділив Когось із дітвори? — Було в них десять козубків, А я ж поклав у СІМ!.. Ти так сказав. І я не знав, Що треба класти ВСІМ!