— Де ти бігав, зайчику? — В темному ліску. Там знайшов ялиночку, гарну отаку! Я ж оту ялиночку вирубав та взяв і собі за плеченьки міцно прив’язав. Тільки в путь-доріженьку рушив, поспішив, як до мене зайчики – плис із-за кущів. — Ой, куди ж це, братику, ти зібрався йти? Чи не хочеш з нами ти танці повести? — Ні, не можу, братики, прошу, не держіть. Віднести ялиночку краще поможіть. Бо давно вже діточки ждуть у дитсадку на рясну ялиночку, гарну отаку! От коли вквітчаємо ми її як слід та засяють вогники між зелених віт,— тут почнуться радощі для малих діток: разом з ними зайчики підуть у танок!