Навесні маленькі дітоньки — Ніжні паростки рослин — Просять їстоньки і питоньки, Щоб пробитись з насінин, Щоб разком, сім’єю дружною З-під землі прокласти хід, І набратись сили дужої, І з’явитися на світ. Ось велика, добра матінка — Годувальниця Земля Вже виводить з пітьми, з затінку Кожне зернятко-маля. Напуває діток соками І годує досхочу, Щоб зросли вони високими З ласки сонця і дощу. І стають рослинки смілими, Все міцніють і ростуть. І в полях весняні килими Зеленіють і цвітуть.