Андрійко нишпорить лісочком, у нього кошик у руці і гострий ножик, щоб грибочкам зрізать дбайливо корінці. їх рвати з коренем не треба! Коли ж про це забудеш ти, грибки образяться на тебе і більш не схочуть тут рости. Он-он з травиці визирає — і тут грибок, і там грибок. Андрійко ходить та збирає, дивіться — повен козубок!