Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка. І руда вусата киця — На малюнок подивіться! Ось Маринка спить у ліжку, А круг ліжка бродить кішка. Кішка спинку Вигинає На Маринку Поглядає. — Ой, як добре у колисці А мені немає місця… Я не хочу спать сама, В мене й ліжечка нема. Я пішла б собі в комірку, Тільки мишачі там нірки, Мишенята Там стрибають, Киці спати Заважають. Я заснула б на вікні — Буде холодно мені. Я заснула б у кутку, У кутку на килимку, Тільки там сидить Жучок, Не пускає у куток. Ой, як добре у колисці! Може, й киці буде місце? Наша кішка — в ліжко скік! До Мариночки під бік, Вмить згорнулася в клубочок І тихесенько вуркоче. Тут прибігла Галочка, Галочка-стрибалочка, Подивилась — от біда! Спить у ліжечку руда. — Ах ти ж, киця, наша киця! Так робити не годиться, Бо Мариночка мала Налякатися могла!.. А Мариночка прокинулась, Побачила кішку — і сміється!