Ішли раз три мисливці на влови в темний бір. Про що б не розмовляли, то все наперекір! Весь день вони блукали й нічого не знайшли, й побачили кораблики, що в морі попливли. Один сказав: — Кораблики! А другий: — От і ні! А третій: — Це будиночки біліють вдалині! І цілу ніч ішли вони й нічого не знайшли, коли це — місяць світиться у небі серед мли. Один сказав: — Це місяць! А другий: — Ще чого! А третій: — Це голландський сир і хтось над’їв його! І цілий день ішли вони й нічого не знайшли, зустріли тільки зайчика і спірку почали. Один сказав: — Це зайчик! А другий: — Отаке! А третій: — Це мале теля, що каже «ме-ке-ке»! І цілу ніч ішли вони й нічого не знайшли. Лиш дикобраз їм стрівся враз, де ягоди росли. Один сказав: — Це дикобраз! А другий: — Ні, не те! А третій каже: — Це мітла, що сміття скрізь мете! І цілий день ішли вони й нічого не знайшли, лише сосну й на ній сову,— і знову загули: Один говорить: — Це сова! А другий каже: — Ні! А третій каже: — Це дідусь, старий дідусь, який чомусь вмостився на сосні!