Там, де сосни та ялинки у лісочку стали вряд, скаче білка-сіроспинка, закликає всіх звірят. Сіра спинка, довгий хвостик, по деревах — плиг та плиг! — У свою хатинку в гості я сьогодні кличу всіх! У моїй малій хатинці, на ялинці між гілок, наготовлено гостинців для звіриних для діток! Полетіла швидко бджілка, понесла усім листи: «Всіх обідати до білки дуже просимо прийти». І, почувши цю новинку, по вечірній по росі у хатинку на ялинку поспішили гості всі: снігурі дзвінкоголосі, гостродзьобі ятелі, павучки, бджілки та оси, і розкошлані джмелі, і роззява — чорна гава, і зайчата-стрибунці, і гладка зелена жаба, і веселі горобці. Ось нечутно, непомітно поспішає сірий кріт, щоб до білки-сіроспинки не спізнитись на обід. І жуки, жуки злетілись — музиканти-сурмачі: клишоногі, жорсткокрилі, усачі і рогачі. Сіроспинка всіх вітає, сіру лапку подає, ще й до столу закликає, ще й гостинці роздає. У хатинці на ялинці свято радісне іде. До світанку — співи й танки і музика виграє. Грає бджілка на сопілку, дружно в лад бринять джмелі, туки-туки дзьобом в гілку ятелі- приятелі. А зайчата- стрибунчата, ще й горобчик-молодець підхопились та й пустились по травиці у танець! Горобців весела зграя танцювати почала. Грає, грає, виграває на сопілочку бджола! У хатинку на ялинку, де музика, співи й сміх, кличе білка-сіроспинка всіх звіряток лісових. — Тільки гусінь волохату ми не пустимо у хату. Бо вона у нашім лісі робить шкоду — просто жах! — з’їла листя усе чисто на маленьких деревцях. — І злодійку мишу ми в хаті не залишимо. Бо ця миша позавчора, позавчора уночі, влізла в білчину комору і погризла калачі. — І гадюку хижу ми із хатини виженем. Бо в пташиному гніздечку ця гадюка — лютий гад! — подушила всі яєчка і поїла пташенят! — Поточили короїди на деревах всю кору. Не покличем їх обідать і не приймем в нашу гру! Той, хто в лісі робить шкоду, хто нам лиха наробив,— хай до нас і не заходить! Ми не любим шкідників! Так у білки-сіроспинки розважались до зорі комашня й малі тваринки, горобці та снігурі. Рано-зранку, на світанку, по ранковій по росі із хатинки на ялинці розійшлися гості всі. Білка в хатці задрімала. Жабка спить на бережку. Тихо-тихо вранці стало у зеленому ліску. Навіть сосни та ялинки не колишуться, мовчать. І росинки на травинках, як намистечко, блищать.