Забудь, що серце пережило, Ті сни, що снилися колись! Минуле спогад залишило, Само ж розвіялось кудись. Хай вічним порохом припаде, Що вже не вернеться вовік! Навіщо знову викликати Пісні, проспівані торік? Забудь, що серце пережило, Забудь, що марилось колись! Щоб серце знов не затужило І сльози вдруге не лились!