Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш день -як маків цвіт: Отрута в ньому й сім’я… Вбивали нам у тім’я Ті цвяшки вже з давніх літ. Наш день – як маків цвіт, Того-то ми мов сонні, Мов сонні-непритомні, Мов п’яні тисячу літ. Наш день – як маків цвіт, Неначе сонне зілля… По жилах божевілля Буяло вже стільки літ. А зараз він такий, Як мрія злотокоса, Як пісня стоголоса, Як промінь сонця золотий. ІЗ ЗБІРКИ “НАШ ДЕНЬ”, З ЦИКЛУ “СУРМАЧ”, 1919.