На арфі господній колись увірвалася...

На арфі господній колись увірвалася
Найтонша, найкраща струна.
І так до сьогодні та арфа зосталася
Без радісних згуків, сумна.
І в нашому серці єсть арфа розбитая,
І в серці чогось не стає.
Пісенька кожда журбою вповитая
Ще більше жалю додає.