Не сумуй, душе зболіла, І не плач, не голоси! Час узятися до діла, Най не линуть марно дни! Рада б я весь світ обняти І до серця притулить, Та недоленька проклята В день і ніч мене в’ялить, Що подіяти, не знаю! Відки взяти тілько сил, Щоб полинути до раю, Змити з себе бруд і пил? В смутку виросла і в тузі, А за щастєм ні сліду. Най працюють душі дужі, Я співати їм буду.