Ніби хмара наді мною, Висить чорний смуток мій; День і ніч я жду спокою — Не приходить супокій... Великанською скалою Горе душу прилягло... Серця смутком не загою, Не загоїть лиха зло! Невеселі мої пісні, Невідрадний сей мій спів, Бо в журбі гіркій, навісній Гарний голос занімів. Породило його лихо, Колисав глибокий жаль; Виростав він тужно-тихо І розплився морем фаль. Зашуміли в лузі лози, Вільха з вітром шелестить, А у мене ллються сльози, В груди серденько болить...