Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій пісні в унісон Так ніжно в серці зашепоче… Я чую пісню – мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче. То спів засмучених флояр, То стогін журної трембіти, – Зашелестять шовкові цвіти І з серця скотиться тягар. Туди, де скелі аж до хмар, Хотів би соколом летіти, Де спів засмучених флояр, Де стогін журної трембіти. Передрук з ОБІРВАНІ СТРУНИ. Нью-йорк, 1955, с. 153.