Ішов додому, цукор ніс пайковий І думав про гіркий щоденний труд… Разком огнів світився Голлівуд У чарах новорічної обнови. Скрізь шаруділо: радий і святковий, Настріть незнаному збирався люд; Мороз прибрав весь учорашній бруд, Що серце тис і накладав окови. Минала заздрість, гамувався шал. Що ж! Хай вершиться бідний ритуал Стрівання рядового пілігріма, Хай рання юнь, надіями рясна, Схиляється бездумними очима Над склянкою рожевого вина. 1.01.1932