Знаю того легіня, знаю. Капелюха когутячим пір’ям замаїв. Дримбає попід носом круглий день, а до діла — пень. Бо: зрідка пахощі попасе в полонині, молоденькі хвилі підстьобне до водопою, то заверне дим з ватри просто в очі, ніби звідти срібні бджілки викурює. Хоч би одну зірку стряс тобі з неба… Зате на Великдень прикотив сонце, у Космачі розписане.