Випив суховій увесь нектар із квітки. Заглянула бджілка в гості нічим почастуватися. А в пана дощу ворота дощаті. — Пане дощ, пане дощ, вийдіть-но з хати. — Нема батька вдома, а я — дощик. — Ну, то вийди ти — треба квітці помогти. — А я ліпше капусті за комір — ото сміху буде!