До маленької Звенислави прийшла коляда із звіздарем і торбою, що все помістить. Мучить Звенислава бабусю: дай і дай з ялинки ночі медівник місяця! Покотилися зайчики — обкачані в снігу клубки і давай Звениславі нахиляти ялицю. А місяць, звичайно, з того всього кпить, бо підв’язаний міцно на золотій нитці. Тільки осипається скляного снігу слюда, і зірка, як куля, стовклася на площі міста. Перший раз до Звенислави прийшла коляда із звіздарем і торбою, що дива містить.