Піє півень-ліс дуже осінню пісню. І гребінець у нього палахкотить червоно. І руде пір’я летить — за вітром стелиться. Гарний у тебе голос, півнику, а яким іще буде? Приїде коваль — зі срібла викує Бо той коваль — Морозенко, в нього коники в колокільцях. Він і річку скує, і на кожну гілочку по сто дзвоників навішає.