З димом Десятинну і десяток інших — хай дибляться до Бога, хай дибають до дідька! Зализує звали язиком зеленим місяць — цей язичного апокаліпсису рахманний свідок. Осиротіли подніпровські горби високорівні. 3-під скосогору з драгви Перун вилазить. Дубове своє тіло задубіле під дубом гріє (золоті вуса русалкам пішли на прикраси). Повертається старе з-перед віків черепкових, рушили ордою по підсоннях соняшникових хащі. Об руїни крешуть червоних блискавиць коні — облюбовує собі Перун місце для капища.