Ходім зі мною, стежечко. Обережно, не зачепися за камінець, переступи соломку і під спориш не ховайся,— все одно бачу. А там, за городом, ого як ти виросла! Сама біжиш, через струмок перескакуєш, батіжком по пилюці цвьохаєш, за суницею збочуєш, топчеш горох при дорозі. Коли б глянути, стежко, он з тої гори на всенький світ! Тільки не поспішай: така верчена ти, як дзига. Але ж світ красний — голова крутиться…