Вдосвітку змовкнуть труби органи й гітари винайдуть раптом кола свої квадратури і захворівши відчаєм архітектури тиша застигне темним гранітом нової скульптури Під покривалом давніх часів заховавшись випнуться очі наче вузли на піднесених лицях болю чекаючи адже на кожному кроці височина притягує погляди і блискавиці Та п’єдестали міцно вростають у землю біля них з’юрмились натовпи зграї отари що вони скажуть чи то промекають зараз? Вдосвітку змовкли труби органи й гітари.