Ми завжди потрібні й своєчасні бо життєвий хитросплет подій навіть у жахливості прекрасний і солодкий в гіркоті своїй Ось котаючи слова по роту я вчуваю цього світу суть — притаманний плоду присмак поту як вітри дерева не перуть Притаманно нам біля дороги у садів тих втиснувшися тінь раптом прокидатися мов спогад про причетність дня до сновидінь Зникне біль як у землі коріння ніч пірне до вечора у вир треться об лице моє промінням сонечко немов ласкавий звір І як завжди вранці поряд з нами моторош і радощі життя адже кожен з нас лиш місце зламу часу на минуле й майбуття.