Сушу голову над задачкою, а вона не піддається. Та ну її! Кидаю марудну роботу й прошу: — Боже, поможи! Твоя черга! Сиджу годину… другу — витрішки продаю. Нехай Бог задачку розв’язує! Чого доброго, можна досидіти до старості й не діждатися. Ану, капосна задачко, відкрий таємницю! Ну от, давно б так! Нарешті! Вийшла! То ж бо й воно: Бог ще ніколи й нікому не помагав продавати витрішки!