Зима вбирала Землю лише у білу сукню. Знімай тепер білу сукню, Земле, вбирайся в зелену — бачиш: Зима з Літом стрічаються. Нехай твоя біла сукня провітрюється на хмарах білих до нових снігів. Нехай стара баба Зима сидить собі на печі та наминає свої льодяники, так як я маківники, а панна Літо тим часом сплете собі віночок із підсніжків, пролісків і рясту. Той віночок дуже личитиме до твоєї зеленої сукні, Земле!