Не спатиму, зустрічатиму Новий Рік. Коли він ітиме проз мене, я торкнуся його бороди і струшу з неї сніг. Припрошу його сісти й зняти шапку. І поки він сидітиме, я держатиму його шапку. Та нараз він обернеться й рушить до дверей. Я наздожену його на порозі й загукаю: — Пане Новий Роче! Ви забулися свою шапку! Він засміється, а його борода знов укриється снігом. І в якомусь іншому будинку якась інша дівчинка струшуватиме той сніг, держатиме ту шапку… Але я цього вже не побачу, мені це хіба присниться.