Мабуть, гарно дядьку Мухомору на галяві Мухоморській жити. Із усіх боків йому гукають: — Дайте капелюшок поносити! Гарно на галявині ведеться і поважній тітоньці Суниці. В неї тих гостей не вибуває — кожне йде на неї подивиться. Мабуть, гарно Коникам Зеленим через дядька й тітоньку стрибати, а тоді у тиші надвечірній ще й любесенько повальсувати. Мабуть, гарно пташечці Зозульці, що вона не жайвір і не сокіл, що оцій галяві Мухоморській накувала безкінечних років!