Боже, я цілий день слухалась маму. А потім — цілий тиждень. А потім — цілий місяць. А потім — цілий рік. Але не думай, ніби я слухалась маму на догоду Святому Миколаєві, який розносить чемним дітям гостинці! Правда, мені страшенно хотілося побачити, я к він зайде у замкнені двері? чи здогадається, де моє ліжко? чи світитиме світло, чи йтиме навпомацки? чи пощастить йому просунути руку під мою подушку й не збудити мене? Де там! Я все це прогледіла! Одне тільки знаю — йому пощастило! А мені — ще більше: якби ви знали, що то був за гостинець!