Сидять шпаки і шпаченята, і дощик цяпає на них. Вже скоро будуть відлітати, беруть усіх — старих, малих. Сидять і дивляться додолу, де що не крок — лежить горіх. А їм летіти завтра з дому о цій негодяній порі! Летіти довго і питати: — Чи ми побачимося ще?.. Сидять шпаки і шпаченята, а дощик робиться дощем.