Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То наша мати. Іншої не буде. Бо кине вас. І піде межи люди Чужинними шляхами навмання. Не дайте, щоб заснула край коня. Сурмлять газети, радіо гука, Що живемо у віці атомовім, І хоч за все ми заплатили кров’ю, Та час вже других цінностей шука. Історія не є ракетний жах, Вона мов шлях від чужини до хати. І щастя буде. Тільки ви не дайте, Не дайте, щоб впилася від ножа. 1968