І реве, і шумить, І гуде, і гримить. Чи то воликів б’ють, Чи то звіра цькують? То не воликів б’ють, То не звіра цькують; То хоробрії клефти Музувірів січуть. А попереду всіх молодець Буковалл; Що січеться на смерть з бусурманом; Од Керассово дим до Кенуріо дим Розлягається сивим туманом. Він січеться один проти тисячі їх: Не здоліють усі його взяти. А русява дівчина гука із вікна: — Підожди, Буковалле, стріляти. Хай хоч трохи угору підніметься дим, Хай по степові пройде куріти, Перелічимось, скільки вже наших нема.— Стали турки поперед лічити. Недоліку п’ятсот, стали клефти лічить: Трьох голінних між їми немає! Один воду бере, другий страву несе, А ще третій мушкет набиває.