(З чеського) Вітронько віє З панського лісу; З відрами дівка Біжить до річки: В кований цебер Води набрала; По річці к дівці Квіточка плине. Квіточка гарна Та й запашная, З повної рожі Та з чорнобривців. «Коли б я знала, Квіточко красна, Хто тебе саджав В вогкую землю, Тому б я дала Мій золотенький З пальця перстеньок! Коли б я знала, Квіточко красна, Хто тебе личком Повив подобно, Тому б я дала Шпильку з волосся! Коли б я знала, Хто тебе, квітко, Пустив на воду, Тому б я дала Стрічку з головки!» Дівочка стала Квітку хапати Та й обірвалась В воду холодну.