Ні, ні, мамко, ні, ні, дівко, Я тобі не ворог; Не лякайся, моя галко, Не втікай од мене. Ходім вкупі в огородець: Там квіток багато, Є синенькії волошки, Нагідки жовтенькі! Заквітчайсь, моє серденько, Уберись гарненько: А я тобі подарую Шовковую стрічку. Ходім, мила, ходім, люба, Там нема нікого. Посідаємо в затишку, Під зеленим в’язом. Пожартуймо, попустуймо Собі наєдині, Поцілуємося трошки, Наче голубочки. Там нам дуже гарно буде: Я свою головку Прихилю тобі на груди — Тобі стане жарко. Он і вітрець повіває, Бузину колише. Подивися, яка пишна! Та цвіте як рясно! А пташок, пташок там сила! Прислухайся, серце! Все співають та співають: Кличуть нас до себе. Пташки весело співають, А ти невесела; Не барися, не сумуй-бо, Не дивись-бо долі. Подивись лишень на мене — Бач, який я гарний: Очі ясні, брови чорні, На лиці рум’яний. Гей же, гей, моя небога, Як же ти змінилась! Біле личко, як яблучко, Стало як калина. Сонце гріє, сонце палить, А дівка трясеться; Всюди сухо, всюди тихо, А в дівчини сльози. Ей, бодай тебе просила Лихая година! Полюбила, як схотіла, Старого сусіда!