Ходжу-блуджу по городу Великому, великому Одкрив би я своє серце, Та нікому, так нікому.Цвіте воно, як Божий рай, Потай миру, потай миру; Ні любощам, ні милощам Не йме віри, не йме віри.Ой серденько закритеє, Тихий раю, тихий раю! Ніхто тебе не нівечить, Бо не знає, бо не знає.Цвіти ж собі, живи собі Самотою, самотою; Втішай себе солодкою Дрімотою, дрімотою.А щоб тебе лихі люде Не вжахнули, не вжахнули. Засни, серце, довічним сном… Люлі-люлі, люлі-люлі…