В очах твоїх я небо бачу, Горять на нім вечірні зорі І відбивають світло своє В моїй душі, неначе в морі. І поки небо тихе, сине, І поки ясно сяють зорі,— Блакитом чистим хвиля лине В глибокім безконечнім морі. А хай лиш небо хмари вкриють, І хай погаснуть ясні зорі,— То враз і води потемніють В глибокім безконечнім морі.