Глибоким тихим вснуло сном Усе кругом, Лиш вітер виє під вікном Сумний псалом. Крізь шиби невиразно чуть То там, то тут, Як краплі дощові падуть, Важкі, мов ртуть. І в двері чутно легкий стук: Стук-стук, стук-стук!.. Таємний, добре знаний звук Незримих рук. «Хто йде?» — питаюсь, мов зі сна. «То я, то я, Твоя товаришка давна, Нудьга, нудьга».