З Пушкіна

Я пережив свої бажання
І мрії пережив свої,
Осталися одні страждання,
Одні в сердечній пустоті.

Від лютих бур лихої долі
Зів’яв цвітучий мій вінець,
Самотній, переношу болі
І жду, коли прийде кінець.

Отак в осінній зимній мряці,
Під бурі рев і вітру свист,
Одніський на пустій гілляці
Тріпочеться останній лист.