Ліси дрімучі, тихі, сумовиті, Ставок з водою, ясною як шкло, Хати курні, соломою покриті, — То рідний край і ріднеє село. Збіжжя кругом; блават синіє в житі, А панський лан — як море те одно; Голодний хлоп в старій подертій свиті — То рідний край і ріднеє село. А там і церква. Хрест на ній підтятий До неба зняв блискучі рамена. Довкола церкви в неділю і в свято Гурток людей, немов сім’я одна, Сердечно богу дякує за всьо — То рідний край і ріднеє село.